При зустрічах не раз нові знайомі
„А звідки ти приїхала?” – питають.
„З Нововолинська,” – їм відповідаю.
„З Нововолинська? Ну, звичайно, знаєм!
Тут ваші люди добре всім відомі.
Напевно, ваше місто є чималим,
Бо ж в Сакраменто де не повернешся
Обов’язково з вашими зіткнешся.
А ми і в інших штатах побували,
І там нововолинців зустрічали.”
Так, справді, друзі, нас є тут багато,
Тих хто свій край шахтарський залишили,
В чужому краї прижились, осіли,
Чужою мовою заговорили,
Розсіялись по всіх церквах і штатах.
Та все ж таки, нам все ж таки не вдасться
Вже вирвати минулого начисто.
Зріднило нас маленьке наше місто.
Чи ж не тому в душі в нас урочисто
Бренять мелодії весняні щастя?
Ми знову разом, мов в одній сім’ї,
Зібралися у добрий, тихий час.
Нехай приємним, пам’ятним для нас
Цей вечір буде. Щирим, без прикрас.
Ми все ж таки, ми все ж таки - свої.
Давайте пригадаємо усе:
Стежки-дороги, шахтні терикони,
І Кубу, Сахалін, мікрорайони,
А шахтарі – підземні перегони.
Хай наша пам’ять знову принесе
Вербові котики, гілки мімози.
Квітучі липи, з блискавами грози,
Поезію тріскучого морозу –
Все, що мов скарби, пам’ять зберігає.
А зло, печалі – хто їх пам’ятає?
Хоча були і утиски і збитки,
Хоча про „штунд” пускала влада плітки,
Та між городами робилися калітки.
Нас перешкоди більше ще здружили.
Ми Богові великому служили.
І служимо. Нехай Йому несеться
Подяка наша - фіміамом в’ється -
За те, що так багато нам дається
Добра в житті. За милості Господні.
І земляків тут зібраних сьогодні.
Березень, 2006
Комментарий автора: Цей вірш - присвячений щорічній зустрічі колишніх жителів міста Нововолинська, що на Україні, які проживають у США.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Дуже гарний вірш. Читаючи його, неначе знову повертаєшся у рідне місто Нововолинськ. Дякую Світлана. Нехай Бог тебе рясно благословить. Комментарий автора: Дякую Віра.
Проповеди : Чтобы посрамить "мудрецов"... - Сергей Сгибнев Представить данное размышление вниманию читателей сайта меня побудили отклики некоторых оппонентов на проповедь \"Где мудрец, где книжник?\" По всему видно, что это люди неверующие, но как говорил
Апостол Павел - \"... проповедуй слово, настой во время и не во время, обличай, запрещай, увещевай со всяким долготерпением и назиданием. Ибо будет время, когда здравого учения принимать не будут, но
по своим прихотям будут избирать себе учителей, которые льстили бы слуху\" (2Тим.4:2,3). Следуя этому совету, по сути являющемуся поручением для всех верующих, постараюсь внести некоторую ясность в
рассматриваемый вопрос. Что до меня, то возражения моих оппонентов явились для меня благословением, поскольку Иисус заранее предостерегал нас: \"Если мир вас ненавидит, знайте, что Меня прежде вас возненавидел. Если бы вы были от мира, то мир любил бы свое; а как вы не от мира, но Я избрал вас от мира, потому ненавидит вас мир\" (Иоан.15:18,19). А потому - слава Господу нашему!
